Довіра
10 серпня 2026 р.
Ще зовсім недавно багато компаній обмежувалися обслуговуванням клієнтів на своїй вулиці або в межах міста. Сьогоднішня цифрова економіка дозволяє компаніям будь-якого розміру охоплювати клієнтів за кордоном — кравчиня в Делі, що створює весільні сукні для клієнтів у Дубаї чи Детройті, або кооператив у Колумбії, що відправляє кавові зерна до Хорватії.
Кожна транзакція залежить від злагодженої роботи фінансових установ, платіжних мереж і технологічних провайдерів, що забезпечує безперебійну взаємодію як для людей, так і для бізнесу, незалежно від того, де вони живуть, як платять або що купують. На сучасному складному глобальному ринку така співпраця робить рух товарів, послуг і грошей безпечним, надійним і швидким.
Для цього кожен учасник екосистеми має надавати своєчасну й точну інформацію. Це особливо актуально, коли йдеться про транскордонну торгівлю.
Розширенню цифрової комерції в усіх куточках світу частково сприяли учасники ринку, яких називають платіжними посередниками. Зі зростанням глобального попиту на цифрову комерцію ці учасники ринку спростили прийом платежів за транскордонні товари й послуги, допомагаючи міжнародним продавцям забезпечити локальну присутність на ринку.
У цій моделі, коли наречена в Дубаї здійснює онлайн-платіж кравчині в Делі, дані про транзакцію передаються від кравчині до її платіжного посередника, який пересилає їх до банку кравчині. Потім інформація надсилається до Mastercard, а далі — до банку нареченої для авторизації (або відхилення) транзакції.
Але що, якщо надана інформація не є точною? Що, якщо справжня назва (True Name), місцезнаходження та діяльність продавця не представлені належним чином? Транзакція може здаватися менш ризикованою, і банк власника картки з більшою ймовірністю її схвалить. Це створює «сліпі зони» та можливості для шахрайства й незаконної діяльності. Це не просто приховує окремі транзакції — це послаблює механізми захисту, які забезпечують безпеку цифрової економіки, підриваючи довіру.
Критично важливо, щоб кожен платіжний посередник — а не лише більшість — забезпечував точність і прозорість, на які очікує та яким довіряє кожен учасник платіжного ланцюга. Переміщення грошей через кордони пов’язане з більшим ризиком — шахрайства, невиконання зобов’язань або незаконного фінансування, як-от відмивання коштів чи ухилення від санкцій, — оскільки різні правові, регуляторні та фінансові системи, через які проходять гроші, можуть створювати «сліпі зони», якими можуть скористатися зловмисники. Точні дані про транзакції, включаючи назву продавця, його місцезнаходження та тип діяльності, є важливими для споживачів, банків, платіжних мереж, регуляторів і правоохоронних органів для виявлення шахрайства та розслідування незаконної діяльності.
Погані дані призводять до поганих результатів.
Приховування або маскування цієї критично важливої інформації про транзакції обмежує здатність фінансової екосистеми дотримуватися місцевих правил (наприклад, щодо суворо регульованих видів діяльності, як-от азартні ігри) і заважає банкам та іншим учасникам транзакції належним чином оцінити ризик недобросовісних дій або незаконної діяльності. Це також перешкоджає розслідуванням правоохоронних органів. Нарешті, неточні дані про транзакції потрапляють в алгоритми, розроблені для виявлення ризиків, захисту екосистеми від шахрайства та кіберзлочинності, а також для підтримки дотримання місцевих і міжнародних законів і нормативних актів.
Важливість точності даних стає дедалі критичнішою для стабільності та зростаючої складності екосистеми транскордонних платежів, оскільки до неї долучається все більше посередників.
Визнаючи цю важливість, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), глобальний наглядовий орган у сфері боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, нещодавно визначила платіжних посередників як зобов’язану особу в платіжному ланцюзі. Іншими словами, діяльність із забезпечення платежів між продавцем і споживачем, що знаходяться в різних юрисдикціях, вимагає точного збору та передачі даних уздовж платіжного ланцюга.
Ми віримо, що глобальна комерція має бути доступною для всіх. Компанія Mastercard тривалий час працює над посиленням прозорості шляхом встановлення чітких стандартів для тих, хто бажає користуватися нашою мережею, включаючи спеціальні програми, що заохочують платіжних посередників дотримуватися правил, а також цілеспрямовані заходи щодо забезпечення дотримання вимог у разі їх порушення.
Такі ініціативи, як програма еквайрингу Global Reach та рішення Global Bridge від Mastercard, втілюють ці принципи на практиці. Програма еквайрингу Global Reach допомагає торговцям ефективніше виходити на нові ринки завдяки спрощеній структурі зі стандартизованими правилами, які дають змогу локальним еквайрам обслуговувати торговців за межами їхньої поточної юрисдикції. Тим часом Global Bridge допомагає торговцям налагоджувати зв’язок із локальними споживачами за кордоном, надаючи їм більше вибору під час оплати та оптимізуючи запити на авторизацію майже в реальному часі, що сприяє підвищенню рівня схвалення транзакцій.
Обидва варіанти допомагають зберегти якість і цілісність транзакційних даних, на які покладаються споживачі, підприємства, фінансові установи та регулятори для ухвалення обґрунтованих рішень і управління ризиками.
Кожен учасник платіжного ланцюга відіграє свою роль у забезпеченні цілісності глобальної цифрової економіки. Прозорість не може бути нерівномірною, а довіра не може бути необов’язковою.