У Києві відбувся перший форум з фінансової інклюзії Finclusion UA

Уперше в Україні пройшов форум з фінансової інклюзії Finclusion UA, організований Mastercard і Національним банком України. Понад 200 учасників і гостей події, серед яких – спікери з Азербайджану, Великобританії, Польщі, Сінгапуру та Швеції, обговорили, як включати людей у фінансові послуги і чому це важливо для держави та бізнесу.

Яків Смолій, Голова НБУ зауважив, що запорука формування стійкої фінансової інклюзії знаходиться у трьох площинах: доступність фінансових послуг, фінансова грамотність та захист прав споживачів. «За підрахунками Світового банку, у 2011 році серед дорослого населення України 41% мешканців мали принаймні один банківський рахунок. У 2017 р. цей показник зріс та становив уже 63%. У світовому масштабі показник України середній, проте він нижчий, ніж у держав нашого регіону», — зауважив голова Національного банку.

На сьогодні 100% рівня фінансової інклюзивності населення  вже досягли такі країни, як Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди й Австралія. Разом із тим, понад 138 млн європейців не мають банківського рахунка.

Віра Платонова, генеральний директор Mastercard в Україні, представила результати опитування, проведеного Mastercard напередодні форуму серед учасників українського фінансового ринку – банкірів, представників бізнесу та держслужбовців. 45% опитаних визначили рівень фінансової включеності в Україні як низький. «На думку учасників опитування, ключовими причинами такої ситуації й, відповідно, бар’єрами на шляху до фінансової інклюзії є недостатня фінансова грамотність, неготовність до нового досвіду, низький рівень добробуту і слабка довіра до фінансової системи в цілому. При цьому шляхи до подальшого розвитку експерти вбачають в інтеграції сервісів в інфраструктуру міста, розширенні мережі доступу до фінансових сервісів, а також у впровадженні нових фінансових послуг», — поділилась Віра Платонова.

Ян Тейлор, віце-президент з розвитку бізнесу, урядовий та громадський сектор, Mastercard Europe, відзначив, що на сьогодні 2 млрд або 39% глобального населення залишається поза межами фінансової системи. При цьому високий рівень фінансової включеності сприяє розвитку іноземного інвестування в країні, зростанню середнього класу, гендерній рівності, розвитку туризму, малого і середнього бізнесу. Досвід користування сервісами і формування звички у споживача, на думку Яна Тейлора, — одні з ключових факторів для фінансової включеності.

Скот Бейлз, керуючий директор Innovation Labs Asia, експерт з питань фінансової інклюзії, на форумі розглянув, як ретельний інтерес до людських потреб у щоденному використанні грошей стає джерелом важливих змін і формування фінансово інклюзивного суспільства. У свою чергу радник департаменту фінансової стабільності Sveriges Riksbank Габріель Сьодерберг  розповів про становлення безготівкового суспільства та фінансової залученості населення у Швеції (рівень фінансової інклюзії – 100%), зауваживши, що шлях до фінансової інклюзії був комбінацією ініціатив як з боку держави, так і приватного сектору. Фират Сабіт, керівник служби консалтингу на швидкозростаючих європейських ринках Mastercard, поділився з гостями форуму досвідом проекту Roadmap to Cashless Azerbaijan, зосередивши увагу на тому,  як проходило дослідження тіньового ринку Азербайджану й розроблялася стратегія трансформацій до безготівкової включеної економіки країни.

У рамках панельних дискусій були представлені успішні кейси та проекти, націлені на розвиток фінансової включеності в Україні, серед них – досвід Укрзалізниці, Vodafone, WOG, Укрпошти, Київського метрополітену та інших компаній.

Особливу увагу спікери форуму зосередили на діджитал-сервісах та їхньому потенціалі у формуванні фінансово включеного суспільства. На думку експертів, майбутнє фінансових сервісів – за зручністю, простотою, мінімумом дій та універсальністю.

Наприкінці форуму Олександр Яблунівський, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, та Дмитро Яблоновський, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії, зробили висновок, що загалом у фінансовій інклюзивності бізнес бачить бізнес-можливості, при цьому завданням держави стає створення відповідних умов для їх комфортної та ефективної реалізації.